тваринка
ТВАРИ́НКА, и, ж. Зменш.-пестл. до твари́на.
— Вони [оленятка] народилися в пургу, — промовив Юра, роздивляючись маленьких тваринок (Багмут. Щасл. день.., 1959, 250);
Тяжко боролися за життя Данищуки в першу зиму. Якби не білі зайчики й білки — загинули б з голоду. Оті дрібні тваринки вирятували їх (Ірчан, II, 1958, 187).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-11)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- тваринка — твари́нка іменник жіночого роду, істота Орфографічний словник української мови
- тваринка — ТВАРИ́НКА, и, ж. Зменш.-пестл. до твари́на. – Вони [оленятка] народилися в пургу, – промовив Юра, роздивляючись маленьких тваринок (І. Багмут); Тяжко боролися за життя Данищуки в першу зиму. Якби не білі зайчики й білки – загинули б з голоду. Оті дрібні тваринки вирятували їх (Мирослав Ірчан). Словник української мови у 20 томах
- тваринка — -и, ж. Зменш.-пестл. до тварина. Великий тлумачний словник сучасної мови
- тваринка — Тваринка, тваринонька, твариночка, -ки ж. ум. отъ тварина. Словник української мови Грінченка