1. Орфографічний словник української мови

тваринка

твари́нка

іменник жіночого роду, істота

Джерело: Орфографічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. тваринка — ТВАРИ́НКА, и, ж. Зменш.-пестл. до твари́на. – Вони [оленятка] народилися в пургу, – промовив Юра, роздивляючись маленьких тваринок (І. Багмут); Тяжко боролися за життя Данищуки в першу зиму. Якби не білі зайчики й білки – загинули б з голоду. Оті дрібні тваринки вирятували їх (Мирослав Ірчан). Словник української мови у 20 томах
  2. тваринка — -и, ж. Зменш.-пестл. до тварина. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. тваринка — ТВАРИ́НКА, и, ж. Зменш.-пестл. до твари́на. — Вони [оленятка] народилися в пургу, — промовив Юра, роздивляючись маленьких тваринок (Багмут. Щасл. день.., 1959, 250); Тяжко боролися за життя Данищуки в першу зиму. Словник української мови в 11 томах
  4. тваринка — Тваринка, тваринонька, твариночка, -ки ж. ум. отъ тварина. Словник української мови Грінченка