тваринний
твари́нний
-а, -е.
1》 Прикм. до тварина 1).
|| Пов'язаний із зображенням тварин.
|| Добутий з органічних речовин; органічного походження.
Тваринний клей — те саме, що желатин.
Тваринний світ — сукупність усіх видів тварин на відміну від рослин.
2》 перен. Власт. тварині, тваринам; такий, як у тварин; суто фізіологічний, не контрольований розумом.
|| Грубий, низький. Тваринне почуття.
Джерело:
Великий тлумачний словник сучасної української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- тваринний — Звірячий. Словник синонімів Полюги
- тваринний — твари́нний прикметник Орфографічний словник української мови
- тваринний — д. животинний; (крик) П. дикий; (- ненависть) зоологічний; (інстинкт) фізіологічний; (- хіть) тваринячий, скотинячий; (- чуття) брутальний, низький; (хлів рогатої худоби) товарячий. Словник синонімів Караванського
- тваринний — [тварин:ией] м. (на) -н:ому/-н':ім, мн. -н':і Орфоепічний словник української мови
- тваринний — ТВАРИ́ННИЙ, а, е. 1. Прикм. до твари́на 1. У тваринному і людському організмах білки не можуть утворюватися з вуглеводів та жирів (з навч. літ.); До кормів тваринного походження належать: молоко незбиране й збиране, молочні відходи (з наук. літ. Словник української мови у 20 томах
- тваринний — ТВАРИ́ННИЙ, ТВАРИ́НЯЧИЙ, ЖИВОТИ́ННИЙ розм.; ЗВІРИ́НИЙ, ЗВІРЯ́ЧИЙ. Тваринний світ; Тваринний планктон; Його пронизує жах. Дикий, тваринний страх перед отією, п'ятою зустріччю (А. Дімаров); Він одчув, як ніби наросла на ньому якась твариняча шкура (С. Словник синонімів української мови
- тваринний — Твари́нний, -на, -не Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
- тваринний — ТВАРИ́ННИЙ, а, е. 1. Прикм. до твари́на 1. У тваринному і людському організмах білки не можуть утворюватися з вуглеводів та жирів (Метод. викл. анаг.., 1955. Словник української мови в 11 томах