тверднути
ТВЕ́РДНУТИ, не, недок. Те саме, що тверді́ти.
Живиця, що текла з потрісканої кори дерев, твердла (Коб., Вибр., 1949, 302);
Ще купається в повені теплий Олекса, ранній жайворонок натягує струни над полем, а земля вже старіє, твердне (Земляк, Гнівний Стратіон, 1960, 197).
Словник української мови (СУМ-11)