тверднути
ТВЕ́РДНУТИ, не, недок.
Те саме, що тверді́ти.
Живиця, що текла з потрісканої кори дерев, твердла (О. Кобилянська);
Ще купається в повені теплий Олекса, ранній жайворонок натягує струни над полем, а земля вже старіє, твердне (В. Земляк);
Щоб деревина твердла, її на кілька років закопували в землю (з наук.-попул. літ.).
Словник української мови (СУМ-20)