тверднути
ТВЕ́РДНУТИ, не, недок.
Те саме, що тверді́ти.
Живиця, що текла з потрісканої кори дерев, твердла (О. Кобилянська);
Ще купається в повені теплий Олекса, ранній жайворонок натягує струни над полем, а земля вже старіє, твердне (В. Земляк);
Щоб деревина твердла, її на кілька років закопували в землю (з наук.-попул. літ.).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- тверднути — тве́рднути дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
- тверднути — Тужавіти, (- шкіру) шкарубнути, бучавіти, (- хчіб) черствіти; твердіти, твердішати, ок. твердшати. Словник синонімів Караванського
- тверднути — див. сохнути Словник синонімів Вусика
- тверднути — -не; мин. ч. тверд, твердла, твердло і тверднув, -нула, -нуло; недок. Те саме, що твердіти. Великий тлумачний словник сучасної мови
- тверднути — ТВЕРДІ́ТИ (ставати твердим, твердішим), ТВЕ́РДНУТИ, ТВЕРДІ́ШАТИ (ставати твердішим); ТУЖА́ВІТИ (висихаючи, ставати твердим, твердішим); БУЧАВІ́ТИ (про шкіру); ШКАРУБІ́ТИ розм., ШКАРУ́БНУТИ розм. Словник синонімів української мови
- тверднути — ТВЕ́РДНУТИ, не, недок. Те саме, що тверді́ти. Живиця, що текла з потрісканої кори дерев, твердла (Коб., Вибр., 1949, 302); Ще купається в повені теплий Олекса, ранній жайворонок натягує струни над полем, а земля вже старіє, твердне (Земляк, Гнівний Стратіон, 1960, 197). Словник української мови в 11 томах
- тверднути — Тверднути, -ну, -неш гл. Твердѣть, затвердѣть. Словник української мови Грінченка