тверднути
ТВЕРДІ́ТИ (ставати твердим, твердішим), ТВЕ́РДНУТИ, ТВЕРДІ́ШАТИ (ставати твердішим); ТУЖА́ВІТИ (висихаючи, ставати твердим, твердішим); БУЧАВІ́ТИ (про шкіру); ШКАРУБІ́ТИ розм., ШКАРУ́БНУТИ розм. (покриватися корою зверху); КАМ'ЯНІ́ТИ, КАМЕНІТИ (ставати твердим, як камінь). — Док.: затверді́ти, стверді́ти, потверді́ти, затве́рднути, стве́рднути, потверді́шати, затужа́віти, стужа́віти, притужа́віти. Відварюючи рис, не можна одразу додавати цукор, бо від нього рис твердіє (з журналу); Ангідридний цемент і гідравлічний гіпс твердішають протягом тижнів і навіть місяців (з журналу); Земля почала тужавіти (Григорій Тютюнник). — Пор. гу́снути.
Джерело:
Словник синонімів української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- тверднути — тве́рднути дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
- тверднути — Тужавіти, (- шкіру) шкарубнути, бучавіти, (- хчіб) черствіти; твердіти, твердішати, ок. твердшати. Словник синонімів Караванського
- тверднути — див. сохнути Словник синонімів Вусика
- тверднути — ТВЕ́РДНУТИ, не, недок. Те саме, що тверді́ти. Живиця, що текла з потрісканої кори дерев, твердла (О. Кобилянська); Ще купається в повені теплий Олекса, ранній жайворонок натягує струни над полем, а земля вже старіє, твердне (В. Словник української мови у 20 томах
- тверднути — -не; мин. ч. тверд, твердла, твердло і тверднув, -нула, -нуло; недок. Те саме, що твердіти. Великий тлумачний словник сучасної мови
- тверднути — ТВЕ́РДНУТИ, не, недок. Те саме, що тверді́ти. Живиця, що текла з потрісканої кори дерев, твердла (Коб., Вибр., 1949, 302); Ще купається в повені теплий Олекса, ранній жайворонок натягує струни над полем, а земля вже старіє, твердне (Земляк, Гнівний Стратіон, 1960, 197). Словник української мови в 11 томах
- тверднути — Тверднути, -ну, -неш гл. Твердѣть, затвердѣть. Словник української мови Грінченка