твердник

ТВЕ́РДНИК, а, ч., фіз.

Речовина, яка обумовлює перехід інших речовин з рідкого стану в твердий в результаті полімерізації.

Поряд з полімером, який є зв'язуючим, до складу цих сполук входять наповнювачі, твердники, барвники та інші компоненти (з наук. літ.).