тверезіти
ТВЕРЕЗІ́ТИ, і́ю, і́єш, недок. Ставати тверезим (у 1, 3 знач.).
Він раптом тверезіє, і відразу міняється очей померкла масть (Голов., Близьке.., 1948, 120);
[Женя:] Я п’яна була! Коханням упилася та незбутніми думками і охмеліла!.. Тепер тверезію (Кроп., ІІ,1958, 458).
Словник української мови (СУМ-11)