тверезішати
ТВЕРЕЗІ́ШАТИ, аю, аєш, недок. Ставати більш тверезим (у 1, 3 знач.).
Тільки-но він помічав, що хтось із дорослих бачить його, він зразу ж тверезішав через побоювання, що захоплення грою зводить його в ряд звичайних дітей (Горький, Життя К. Самгіна, перекл. Хуторяна, І, 1952, 22);
Тернер проходить весь цех. Думки починають міняти напрям. Думки починають тверезішати (Собко, Любов, 1935, 128).
Словник української мови (СУМ-11)