текстура
ТЕКСТУ́РА, и, ж., спец. Характер будови твердої речовини, розташування її частин, шарів.
Сланцювата.. текстура утворюється під впливом зминання пластичних і верствових порід (Курс заг. геол., 1947, 67);
// Природний малюнок на поверхні перерізу деревини, що його утворюють волокна, серцевинні промені, річні шари тощо.
Вся обкладинка виготовлена з дерева груші, рівної та м’якої текстури, коричневого кольору (Матеріали з етногр.., 1956, 7);
Деревина його [волоського горіха] надзвичайно красивої текстури і високо ціниться в меблевому виробництві (Хлібороб Укр., 10, 1966, 17).
Словник української мови (СУМ-11)