1. Словник української мови в 11 томах

текстура

ТЕКСТУ́РА, и, ж., спец. Характер будови твердої речовини, розташування її частин, шарів.

Сланцювата.. текстура утворюється під впливом зминання пластичних і верствових порід (Курс заг. геол., 1947, 67);

// Природний малюнок на поверхні перерізу деревини, що його утворюють волокна, серцевинні промені, річні шари тощо.

Вся обкладинка виготовлена з дерева груші, рівної та м’якої текстури, коричневого кольору (Матеріали з етногр.., 1956, 7);

Деревина його [волоського горіха] надзвичайно красивої текстури і високо ціниться в меблевому виробництві (Хлібороб Укр., 10, 1966, 17).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. текстура — тексту́ра іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
  2. текстура — Особливості будови твердої речовини, зумовлені розташуванням її складових частин (кристалів тощо). Літературне слововживання
  3. текстура — Тканина Словник чужослів Павло Штепа
  4. текстура — ТЕКСТУ́РА, и, ж., спец. Особливості будови твердої речовини, розташування її складових частин, шарів. Сланцювата .. текстура утворюється під впливом зминання пластичних і верствових порід (з наук. літ. Словник української мови у 20 томах
  5. текстура — -и, ж., спец. Характер будови твердої речовини, розташування її частин, шарів. || Природний малюнок на поверхні перерізу деревини, що його утворюють волокна, серцевинні промені, річні шари тощо. Великий тлумачний словник сучасної мови
  6. текстура — тексту́ра (від лат. textura – тканина, зв’язок, будова) 1. Відносне розташування, орієнтування та розподіл складових компонентів у гірській породі (напр., волокниста, сланцювата, верствувата тощо). Словник іншомовних слів Мельничука
  7. текстура — (лат. — тканина, зв'язок) Природний малюнок поверхні деревини. Архітектура і монументальне мистецтво