текстура

ТЕКСТУ́РА, и, ж., спец.

Особливості будови твердої речовини, розташування її складових частин, шарів.

Сланцювата .. текстура утворюється під впливом зминання пластичних і верствових порід (з наук. літ.);

// Природний малюнок на поверхні перерізу деревини, що його утворюють волокна, серцевинні промені, річні шари тощо.

Вся обкладинка виготовлена з дерева груші, рівної та м'якої текстури, коричневого кольору (з наук. літ.);

Деревина його [волоського горіха] надзвичайно красивої текстури і високо ціниться в меблевому виробництві (з наук. літ.);

Так, як кап, цінують хіба що карельську березу, принадність якої також у дивовижній текстурі, що виникла внаслідк звивистості стовбура (з наук. літ.).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. текстура — тексту́ра іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
  2. текстура — Особливості будови твердої речовини, зумовлені розташуванням її складових частин (кристалів тощо). Літературне слововживання
  3. текстура — Тканина Словник чужослів Павло Штепа
  4. текстура — -и, ж., спец. Характер будови твердої речовини, розташування її частин, шарів. || Природний малюнок на поверхні перерізу деревини, що його утворюють волокна, серцевинні промені, річні шари тощо. Великий тлумачний словник сучасної мови
  5. текстура — тексту́ра (від лат. textura – тканина, зв’язок, будова) 1. Відносне розташування, орієнтування та розподіл складових компонентів у гірській породі (напр., волокниста, сланцювата, верствувата тощо). Словник іншомовних слів Мельничука
  6. текстура — ТЕКСТУ́РА, и, ж., спец. Характер будови твердої речовини, розташування її частин, шарів. Сланцювата.. текстура утворюється під впливом зминання пластичних і верствових порід (Курс заг. геол. Словник української мови в 11 томах
  7. текстура — (лат. — тканина, зв'язок) Природний малюнок поверхні деревини. Архітектура і монументальне мистецтво