Словник української мови в 11 томах

телеграфіст

ТЕЛЕГРАФІ́СТ, а, ч. Особа, що приймає та передає телеграми.

З вікна видно телеграфний апарат, коло нього телеграфіст і Басов (Корн., І, 1955, 151);

Черговий телеграфіст повернув важільок [важілець], і з апарата виповзла списана стрічка (Бойч., Молодість, 1949, 65);

*У порівн. Вистукує дятел, мов телеграфіст… (Нех., Хто сіє вітер, 1959, 49).

Словник української мови (СУМ-11)

Значення в інших словниках

  1. телеграфіст — телеграфі́ст іменник чоловічого роду, істота  Орфографічний словник української мови
  2. телеграфіст — ТЕЛЕГРАФІ́СТ, а, ч. Особа, що приймає та передає телеграми. Телеграфісти тільки знизують винувато плечима: ніхто не може відповісти їм, де перебуває нині уряд, де штаб дійової армії (Б. Антоненко-Давидович); Станція дрімала.  Словник української мови у 20 томах
  3. телеграфіст — -а, ч. Особа, що приймає та передає телеграми.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. телеграфіст — Телеграфі́ст, -та; -фі́сти, -тів  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)