телеграфувати
ТЕЛЕГРАФУВА́ТИ, у́ю, у́єш, недок. і док.
1. Надсилати повідомлення телеграфом.
Не знаю, що сталося вдома.. Турбуюся дуже — і як ще сьогодні нічого не буде, доведеться телеграфувати (Коцюб., III, 1956, 444);
— Телеграфую, — звернувся Щорс до своїх командирів: — «Військо босе, виснажене. Тільки свіжі сили можуть врятувати становище…» (Довж., І, 1958, 212);
[Ольга:] Коли ти приїхав? ..[Куниця:] В вісім тридцять. Я ж тобі телеграфував (Коч., II, 1956, 315).
2. перен., розм. Повідомляти що-небудь на відстані за допомогою певних знаків.
Тієї самої ночі він довго телеграфував у різні сторони (Фр., VI, 1951, 189).
Словник української мови (СУМ-11)