Словник української мови в 11 томах

тельфер

ТЕ́ЛЬФЕР, а, ч., спец. Пересувна вантажопідіймальна машина, пересувний підіймальний пристрій.

Завантажують у ванну деревину й вивантажують її підіймальним пристроєм, наприклад, тельфером, талями або лебідкою (Сіль. лінії електропередачі, 1956, 96);

Гув тельфер, що піднімав на естакаду тюбінги (Хор., Місто.., 1962, 115).

Словник української мови (СУМ-11)

Значення в інших словниках

  1. тельфер — те́льфер іменник чоловічого роду  Орфографічний словник української мови
  2. тельфер — ТЕ́ЛЬФЕР, а, ч., спец. Пересувна вантажопідіймальна машина з електричним приводом, пересувний підіймальний пристрій. Завантажують у ванну деревину й вивантажують її підіймальним пристроєм, наприклад, тельфером, талями або лебідкою (з наук. літ.  Словник української мови у 20 томах
  3. тельфер — -а, ч., спец. Пересувна вантажопідіймальна машина, пересувний підіймальний пристрій; електроталь.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. тельфер — те́льфер (англ. telpher, від грец. τήλε – далеко і φέρω – несу) машина для підіймання й горизонтального переміщення вантажів, тобто таль з електричним приводом. Інша назва – електроталь.  Словник іншомовних слів Мельничука