темник

ТЕ́МНИК¹, а, ч., розм. Список або збірник тем для рефератів, досліджень і т. ін.

Ще в 1958 році, коли на «Укркабелі» склали темник для раціоналізаторів і винахідників, включили до нього й таку тему: «Запропонуйте спосіб пофарбування лаків для одержання кольорових світлостійких лакованих дротів» (Рад. Укр., 20.VІІІ 1961, 3).

ТЕ́МНИК², а, ч., іст. Татарський військовий начальник, який командував десятитисячним військом.

Кожне володіння повинно було давати Чингіс-ханові певну кількість воїнів. Тому володіння ці мали назви за чисельністю загонів, що вони виставляли: сотня, тисяча, тьма (десять тисяч), і васали поділялися на сотників, тисячників і темників (Іст. СРСР, І, 1956, 74).

ТЕМНИ́К, а́, ч., розм. Погріб, винний льох.

Вона, тривожачись, тепер побоюється йти до зимарки, на другій половині якої в темнику стоїть дев’ятиденний навар із вовчого лика (Стельмах, І, 1962, 540).

ТЕ́МНИ́К, те́мника́, ч. Те саме, що зимівни́к 1.

Значення в інших словниках

1. темник — те́мни́к 3 іменник чоловічого роду утеплене приміщення для зимування бджіл те́мник 1 іменник чоловічого роду збірник, перелік тем те́мник 2 іменник чоловічого роду, істота татарський воєначальник іст.  Орфографічний словник української мови
2. темник — див. погріб  Словник синонімів Вусика
3. темник — ТЕ́МНИК¹, а, ч. 1. Директивний документ для керівництва українських ЗМІ щодо відповідного подання ними позитивної чи негативної інформації. Закриті директиви, які згодом отримали назву “темник”, початково з'явились восени 2001...  Словник української мови у 20 томах
4. темник — I темн`ик-а, ч., розм. 0. т`емник-а, ч., розм. Список або збірник тем для рефератів, досліджень і т. ін. II т`емник-а, ч., іст. 0. т`емн`иктемника, ч. Те саме, що зимівник 1).  Великий тлумачний словник сучасної мови
5. темник — Темник, -ка м. Погребъ? Темное помѣщеніе? Кучерявий мельник завів мене в темник. Чуб. IV. 498.  Словник української мови Грінченка