темник

I темн`ик-а, ч., розм.

0. т`емник-а, ч., розм.

Список або збірник тем для рефератів, досліджень і т. ін.

II т`емник-а, ч., іст.

0. т`емн`иктемника, ч.

Те саме, що зимівник 1).

Значення в інших словниках

1. темник — те́мни́к 3 іменник чоловічого роду утеплене приміщення для зимування бджіл те́мник 1 іменник чоловічого роду збірник, перелік тем те́мник 2 іменник чоловічого роду, істота татарський воєначальник іст.  Орфографічний словник української мови
2. темник — див. погріб  Словник синонімів Вусика
3. темник — ТЕ́МНИК¹, а, ч. 1. Директивний документ для керівництва українських ЗМІ щодо відповідного подання ними позитивної чи негативної інформації. Закриті директиви, які згодом отримали назву “темник”, початково з'явились восени 2001...  Словник української мови у 20 томах
4. темник — ТЕ́МНИК¹, а, ч., розм. Список або збірник тем для рефератів, досліджень і т. ін. Ще в 1958 році, коли на «Укркабелі» склали темник для раціоналізаторів і винахідників, включили до нього й таку тему...  Словник української мови в 11 томах
5. темник — Темник, -ка м. Погребъ? Темное помѣщеніе? Кучерявий мельник завів мене в темник. Чуб. IV. 498.  Словник української мови Грінченка