ТЕМПЕРУВА́ТИ, у́ю, у́єш, недок. і док., перех., муз. Здійснювати темперацію.
Словник української мови (СУМ-11)
Значення в інших словниках
темперувати —
(олівець) застругати [I]
Словник з творів Івана Франка
темперувати —
темперува́ти дієслово недоконаного і доконаного виду
Орфографічний словник української мови
темперувати —
ТЕМПЕРУВА́ТИ, у́ю, у́єш, недок. і док., що, муз. 1. Здійснювати темперацію. * Образно. І рівний удар сотень чобіт темперує рідне, дороге, як пах солдатської онучі: “Ать-два!” (Б. Антоненко-Давидович). 2. іст. Загострювати пера для писання.
Словник української мови у 20 томах
темперувати —
-ую, -уєш, недок. і док., перех., муз. Здійснювати темперацію.
Великий тлумачний словник сучасної мови
темперувати —
Темперува́ти, -ру́ю, -ру́єш
Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
темперувати —
Темперува́ти, -ру́ю, -єш гл. Очинивать перья, карандаши и пр. Волын. г.
Словник української мови Грінченка