темперувати
ТЕМПЕРУВА́ТИ, у́ю, у́єш, недок. і док., що, муз.
1. Здійснювати темперацію.
* Образно. І рівний удар сотень чобіт темперує рідне, дороге, як пах солдатської онучі: “Ать-два!” (Б. Антоненко-Давидович).
2. іст. Загострювати пера для писання.
Просидівши п'ять дзиґарових годин над паперами, вони ще якийсь час залишалися в кімнаті, темперували на завтра пера, різали папір, грали в дами та правили теревені (Ю. Мушкетик).
Словник української мови (СУМ-20)