темрявий

ТЕ́МРЯВИЙ, а, е, рідко.

1. Те саме, що темнува́тий.

При темрявому світлі від маленької лампочки його обличчя здавалося ще блідішим (Гр., II, 1963, 481).

2. Те саме, що те́мний 1-3.

Сів до стерна [Еней] і повів корабель свій по темрявих хвилях (Зеров, Вибр., 1966, 245);

Розложиста темрява пуща: кругом велетенські дуби, смолиста ялинова гуща, і в глиці опалій — гриби (Др.-Хмара, Вибр., 1969, 136);

Карі очі з-під довгих темрявих вій палають вогнем (Стар., Облога.., 1961, 7);

Були темряві дні, повні жаху та мли (Граб., І, 1959, 446).

Значення в інших словниках

1. темрявий — те́мрявий прикметник рідко  Орфографічний словник української мови
2. темрявий — ТЕ́МРЯВИЙ, а, е, рідко. 1. Те саме, що темнува́тий. При темрявому світлі від маленької лампочки його обличчя здавалося ще блідішим (Б. Грінченко). 2. Те саме, що те́мний 1–3. Сів до стерна [Еней] і повів корабель свій по темрявих хвилях (М.  Словник української мови у 20 томах
3. темрявий — -а, -е, рідко. 1》 Те саме, що темнуватий. 2》 Те саме, що темний 1-3).  Великий тлумачний словник сучасної мови
4. темрявий — ТЕ́МНИЙ (позбавлений світла, погано освітлений; кольором близький до чорного тощо), ТЕ́МРЯВИЙ розм.; НЕВИ́ДНИЙ (в якому або крізь який не можна нічого розглядіти); БЕЗПРОСВІ́ТНИЙ (про ніч); БЕЗЗО́РЯНИЙ (про ніч — без зірок)...  Словник синонімів української мови
5. темрявий — Темрявий, -а, -е Темный, пасмурный, сумрачный. Шейк.  Словник української мови Грінченка