темрявий
ТЕ́МРЯВИЙ, а, е, рідко.
1. Те саме, що темнува́тий.
При темрявому світлі від маленької лампочки його обличчя здавалося ще блідішим (Б. Грінченко).
2. Те саме, що те́мний 1–3.
Сів до стерна [Еней] і повів корабель свій по темрявих хвилях (М. Зеров);
Зранку стояв темрявий день. Над санаторієм проходили дощі (М. Хвильовий);
Розложиста темрява пуща: кругом велетенські дуби, смолиста ялинова гуща, і в глиці опалій – гриби (М. Драй-Хмара);
Карі очі з-під довгих темрявих вій палають вогнем (М. Старицький);
Були темряві дні, повні жаху та мли (П. Грабовський).
Словник української мови (СУМ-20)