тендер
ТЕ́НДЕР, а, ч.
1. Причіпна частина паровоза, де містяться запаси води, палива, мастила.
Обчистивши і впоравши машину, вони помагали накидати вугілля в тендер (Фр., III, 1950, 327);
В тендері було дров досить (Бурл., М. Гонта, 1959, 69);
Два стрибки — і Льоня біля паровоза. Схопився обома руками за поручні, підстрибнув, легко підтягнувся і вмить опинився на тендері (Коз., Блискавка, 1962, 178).
2. Однощоглове морське спортивне судно з косими вітрилами.
Словник української мови (СУМ-11)