тенорок
ТЕНОРО́К, рка́, ч. Зменш.-пестл. до те́нор.
Дуже приємним, дзвінким тенорком заспівав Іван Щасний (Збан., Єдина, 1959, 153);
— Добрий тютюн. — Еге, — протяг тоненьким тенорком кошовий (Довж., І, 1958, 230).
Словник української мови (СУМ-11)