тент
ТЕНТ, у, ч. Накриття, звичайно парусинове, для захисту від сонця й дощу.
По другий бік вулиці видно було будинок з червоної цегли і балкон з жовтогарячим тентом (Панч, Ерік.., 1950, 8);
Він сидить на кормі в плетеному кріслі під широким брезентовим тентом (Ю. Бедзик, Вогонь.., 1960, 4);
Під полотняним тентом стояли столики, за ними чоловіки пили пиво (Гуц., Скупана.., 1965, 173).
Словник української мови (СУМ-11)