тень-телень
ТЕНЬ-ТЕЛЕ́НЬ, виг. Звуконаслідування, що означає звук від удару дзвона, дзвоника; дзень.
Тень-телень, добрий день (Номис, 1864, № 10918);
— Тень-телень… Тень-телень… — безтурботно починає наспівувати Маковей, наслідуючи звуки веселих чабанських дзвіночків… (Гончар, III, 1959, 59).
Словник української мови (СУМ-11)