тенькання

ТЕ́НЬКАННЯ, я, с., розм. Дія за знач. те́нькати та звуки, утворювані цією дією.

А трохи перегодя, коли від пожежі залишилися тільки червоні віхті на хмарах, з шляху почулося шалене тенькання дзвоників. То зі свого стану мчали на пожежу пристав і судовий слідчий (Стельмах, І, 1962, 623).

Значення в інших словниках

1. тенькання — те́нькання іменник середнього роду розм.  Орфографічний словник української мови
2. тенькання — ТЕ́НЬКАННЯ, я, с., розм. Дія за знач. те́нькати та звуки, утворювані цією дією. А трохи перегодя, коли від пожежі залишилися тільки червоні віхті на хмарах, з шляху почулося шалене тенькання дзвоників.  Словник української мови у 20 томах
3. тенькання — -я, с., розм. Дія за знач. тенькати і звуки, утворювані цією дією.  Великий тлумачний словник сучасної мови
4. тенькання — Тенькання, -ня с. = теленькання.  Словник української мови Грінченка