1. Словник української мови в 11 томах

тенькання

ТЕ́НЬКАННЯ, я, с., розм. Дія за знач. те́нькати та звуки, утворювані цією дією.

А трохи перегодя, коли від пожежі залишилися тільки червоні віхті на хмарах, з шляху почулося шалене тенькання дзвоників. То зі свого стану мчали на пожежу пристав і судовий слідчий (Стельмах, І, 1962, 623).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. тенькання — те́нькання іменник середнього роду розм. Орфографічний словник української мови
  2. тенькання — ТЕ́НЬКАННЯ, я, с., розм. Дія за знач. те́нькати та звуки, утворювані цією дією. А трохи перегодя, коли від пожежі залишилися тільки червоні віхті на хмарах, з шляху почулося шалене тенькання дзвоників. Словник української мови у 20 томах
  3. тенькання — -я, с., розм. Дія за знач. тенькати і звуки, утворювані цією дією. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. тенькання — Тенькання, -ня с. = теленькання. Словник української мови Грінченка