Словник української мови в 11 томах

тенісист

ТЕНІСИ́СТ, а, ч. Гравець у теніс.

Вона невідривно стежила за поєдинком двох тенісистів (Веч. Київ, 3.І 1969, 4);

Розмови тенісистів точились, головним чином, довкола Аннет, під якою розумілося просто Ганну Лавренко (Гончар, Таврія, 1952, 377).

Словник української мови (СУМ-11)

Значення в інших словниках

  1. тенісист — теніси́ст іменник чоловічого роду, істота  Орфографічний словник української мови
  2. тенісист — [теин'ісист] -ста, м. (на) -стов'і/-с'т'і, мн. -стие, -с'т'іў  Орфоепічний словник української мови
  3. тенісист — ТЕНІСИ́СТ, а, ч. Гравець у теніс. Вона невідривно стежила за поєдинком двох тенісистів (з газ.); Розмови тенісистів точились, головним чином, довкола Аннет, під якою розумілося просто Ганну Лавренко (О.  Словник української мови у 20 томах
  4. тенісист — -а, ч. Гравець у теніс.  Великий тлумачний словник сучасної мови