тенісист

ТЕНІСИ́СТ, а, ч.

Гравець у теніс.

Вона невідривно стежила за поєдинком двох тенісистів (з газ.);

Розмови тенісистів точились, головним чином, довкола Аннет, під якою розумілося просто Ганну Лавренко (О. Гончар);

Єдиного українського тенісиста Андрія Медведєва допущено до основної сітки змагань без кваліфікації (з газ.);

Тенісист має виділятися не тільки своєю майстерністю на корті, але й представляти теніс поза ним (з газ.);

У цьому турнірі візьмуть участь тенісисти з більше як 25 країн світу (з газ.).

Значення в інших словниках

1. тенісист — теніси́ст іменник чоловічого роду, істота  Орфографічний словник української мови
2. тенісист — [теин'ісист] -ста, м. (на) -стов'і/-с'т'і, мн. -стие, -с'т'іў  Орфоепічний словник української мови
3. тенісист — -а, ч. Гравець у теніс.  Великий тлумачний словник сучасної мови
4. тенісист — ТЕНІСИ́СТ, а, ч. Гравець у теніс. Вона невідривно стежила за поєдинком двох тенісистів (Веч. Київ, 3.І 1969, 4); Розмови тенісистів точились, головним чином, довкола Аннет, під якою розумілося просто Ганну Лавренко (Гончар, Таврія, 1952, 377).  Словник української мови в 11 томах