теніс
ТЕ́НІС, у, ч.
Спортивна гра, що полягає в перекиданні ракеткою невеликого м'яча через низьку сітку від одного гравця до іншого.
Книжки... Діти грають в теніс... волейбол. Руки за спиною (С. Васильченко);
Поруч із національними видами спорту успішно розвиваються легка атлетика, гімнастика, баскетбол, теніс, бокс (з газ.);
По-моєму, ми з мамою “переходили” на футбол, коли ще тато виступав за київське “Динамо”. От і мій братик не став ганяти м'яча, а зайнявся великим тенісом і зараз вдосконалює свою гру у барселонській Академії (з газ.).
(1) Настіл́ьний те́ніс – спортивна гра, що полягає в перекиданні ракеткою целулоїдного м'ячика через сітку, натягнуту поперек невеликого прямокутного стола; пінг-понг.
У серпні в Кіровограді проходили республіканські юнацькі особисто-командні змагання з настільного тенісу (з наук.-попул. літ.);
У дворі народ від душі ганяв у настільний теніс. І уроки у них були зроблені (із журн.).
Словник української мови (СУМ-20)