теократія
ТЕОКРА́ТІЯ, ї, ж. Форма державного правління, при якій політична влада належить духівництву.
Життя в давній Елладі складалося вільніше, веселіше, ніж в давніх східних державах, пригнічених теократією та деспотією (Л. Укр., VIII, 1965, 145);
// Держава з такою формою правління.
Словник української мови (СУМ-11)