теперки
ТЕПЕ́РКИ, ТЕПЕ́РКА, присл., діал. Тепер.
— І що ж, мамо, — спитав середній брат, — чи й досі ті розбійники там засідають? — Теперки не чути про їх нічого (Вовчок, І, 1955, 308);
Збруч тече теперка вільно, Радіють Карпати, Нашу землю шляхтичам Більше не топтати! (Укр.. думи.., 1955, 461).
Словник української мови (СУМ-11)