теперки
ТЕПЕ́РКИ, ТЕПЕ́РКА, присл., діал.
Тепер.
– І що ж, мамо, – спитав середній брат, – чи й досі ті розбійники там засідають? – Теперки не чути про їх нічого (Марко Вовчок);
Над ним пливла плотва і красноперка. А підняли гречина лиш теперка (Л. Костенко);
Збруч тече теперка вільно, Радіють Карпати, Нашу землю шляхтичам Більше не топтати! (з думи).
Словник української мови (СУМ-20)