теперішній
ТЕПЕ́РІШНІЙ, я, є.
1. Який є, існує, відбувається зараз, у момент мовлення; нинішній.
Троє завели річ про теперішнє життя трудне (Панас Мирний);
Про ярмарок гомоніли .. А Огиря саме цікавили ціни теперішні на воли (А. Головко);
При теперішній системі контроль за якістю будівництва здійснює безліч різних організацій (з газ.);
// Здійснюваний, виконуваний тепер, зараз.
Не знаю, коли настане той час, щоб я міг змінити свою теперішню працю на більш відповідну і продукційну [продуктивну] (М. Коцюбинський);
Саме життя вже навчило і Лялю, і її товаришів цінувати людину не лише за минулі її заслуги, а, головним чином, за її теперішні дії, що вона робить і як поводиться в оточенні ворогів (О. Гончар).
2. Який живе тепер, у сучасний мовцеві період.
Старий пан, як і теперішній, був маркотний [маркітний] дуже і дражливий (Марко Вовчок);
Вона, пригадуючи свої молоді літа, судила теперішню молодіж (Панас Мирний);
Він спочатку в присмерку ніяк не міг второпати, з ким це старий Юхрим так ганить теперішню молодь (М. Стельмах).
3. у знач. ім. тепе́рішнє, нього, с. Те, що є, існує, відбувається тепер, у сучасний мовцеві період.
Теперішнє, що колесить кругом його [юнацтва], таке непривітне, таке темне, безрадісне!.. (Панас Мирний);
Шкода за минулим, річ відома. Та й теперішнє колись мине... (М. Рильський);
// чиє. Життя певної країни, народу, людини в момент мовлення або в період життя мовця.
В світле ми йдемо Майбутнє. В нас теперішнє могутнє! (П. Тичина);
Хлопці тепер майже не вилазили з сідел: на спарені їхні пікети лягла відповідальність за цілий край .. з його теперішнім і майбутнім (О. Гончар).
Словник української мови (СУМ-20)