теперішній
СУЧА́СНИЙ (який існує, відбувається, живе і т. ін. тепер, нині; який стосується найновішого часу, найновішої епохи), ТЕПЕ́РІШНІЙ, НИ́НІШНІЙ, СЬОГОЧА́СНИЙ, СЬОГО́ДНІШНІЙ, НОВИ́Й, НОВІ́ТНІЙ, СЬОГОДЕ́ННИЙ поет., НОВОЧА́СНИЙ поет.; МОДЕ́РНИЙ (найновішої моди). Сучасна епоха; Сучасний етап історичного розвитку; — Не згодна я з вашими думками про теперішній час. По-вашому виходить, що зараз не час для геройства (А. Головко); Він довго не міг заснути, згадував нинішні пригоди (М. Коцюбинський); Перекидались лайкою навіть ясновельможні шляхтичі, неначе дві ворожі улиці, дві юрби сьогочасних парубків з двох ворожих кутків на селі (І. Нечуй-Левицький); (Хуса:) Звичайне, мати, як стара людина, що в часи новітні не може звичаїв старих держати (Леся Українка); Сьогоденні проблеми; Це ж новочасні миру голуби — Оці лункі, стрімкі аероплани (М. Рильський); Модерне взуття.
СУЧА́СНІСТЬ (теперішні, нинішні дні, часи з їх життям, подіями тощо), ТЕПЕ́РІШНІСТЬ, ТЕПЕ́РІШНЄ, СЬОГОДЕ́ННІСТЬ, СЬОГОДЕ́ННЯ, СЬОГО́ДНІШНЄ. Багато роздумує він над своєю минувшиною, теперішністю й будучиною (О. Кобилянська); Перед очима Настиними промелькнуло, мов теперішнє, що робилося літ дванадцять назад (Панас Мирний); Мені приносить слово запальне наснажене кипуче сьогодення (Д. Луценко); Сьогоднішнє, давнє, майбутнє В піснях героїчних дзвенять (М. Гірник).
Словник синонімів української мови