теремок

ТЕРЕМО́К, мка́, ч.

1. Зменш.-пестл. до те́рем.

В теремку було темно, а вікно з різнобарвними шибками було трохи одхилене (Вас., II, 1959, 60);

Сніг. Сніжок. На княжий теремок (Тич., І, 1946, 105).

2. Маленький, іграшковий будиночок.

Дитяча кімната.., на стіні годинник із зозулею, яка визирнула з теремка і застигла (Тют., Вир, 1964, 351).

3. діал. Вінок із штучних квітів для носіння на голові й для прикрашання образів.

Значення в інших словниках

1. теремок — теремо́к іменник чоловічого роду  Орфографічний словник української мови
2. теремок — див. дім  Словник синонімів Вусика
3. теремок — ТЕРЕМО́К, мка́, ч. 1. Зменш.-пестл. до те́рем. В теремку було темно, а вікно з різнобарвними шибками було трохи одхилене (С. Васильченко); Сніг. Сніжок. На княжий теремок (П. Тичина). 2. Маленький, іграшковий будиночок. Дитяча кімната..  Словник української мови у 20 томах
4. теремок — -мка, ч. 1》 Зменш.-пестл. до терем. 2》 Маленький, іграшковий будиночок. 3》 діал. Вінок із штучних квітів для носіння на голові й для прикрашання образів.  Великий тлумачний словник сучасної мови
5. теремок — Теремо́к, -мка м. 1) ум. отъ терем. 2) Игрушечный домикъ. От тобі кукли й теремки. Ном. № 7854. 3) Вѣнокъ изъ искуственныхъ цвѣтовъ: а) для ношенія на головѣ. КС. 1893. XII. 449. б) для украшенія образовъ и вообще того угла, гдѣ образа. Сим. 132. 3) мн. бахрома. Черниг.  Словник української мови Грінченка