теренець
ТЕРЕНЕ́ЦЬ, нцю́, ч. Зменш.-пестл. до те́рен.
Під тим теренцем Стоїть дівка з молодцем (Укр. нар. пісні, 1, 1964, 337).
Словник української мови (СУМ-11)ТЕРЕНЕ́ЦЬ, нцю́, ч. Зменш.-пестл. до те́рен.
Під тим теренцем Стоїть дівка з молодцем (Укр. нар. пісні, 1, 1964, 337).
Словник української мови (СУМ-11)