тереш

ТЕРЕ́Ш, ТЕРЕ́Ш-ТЕРЕ́Ш, виг. Покрик, яким відганяють овець.

Грицько бачить, що за рудою і другі [вівці] повертають з шляху, — пустився підтюпцем, раз по раз вигукуючи «тереш! тереш!» (Мирний, І, 1949, 150).

Значення в інших словниках

1. тереш — тере́ш вигук незмінювана словникова одиниця  Орфографічний словник української мови
2. тереш — ТЕРЕ́Ш, ТЕРЕ́Ш-ТЕРЕ́Ш, виг. Покрик, яким відганяють овець. Грицько бачить, що за рудою і другі [вівці] повертають з шляху, – пустився підтюпцем, раз по раз вигукуючи “тереш! тереш!” (Панас Мирний).  Словник української мови у 20 томах
3. тереш — тереш-тереш, виг. Покрик, яким відганяють овець.  Великий тлумачний словник сучасної мови
4. тереш — Тереш! меж. Крикъ на овецъ. Мир. ХРВ. 39.  Словник української мови Грінченка