тереш
ТЕРЕ́Ш, ТЕРЕ́Ш-ТЕРЕ́Ш, виг.
Покрик, яким відганяють овець.
Грицько бачить, що за рудою і другі [вівці] повертають з шляху, – пустився підтюпцем, раз по раз вигукуючи “тереш! тереш!” (Панас Мирний).
Словник української мови (СУМ-20)ТЕРЕ́Ш, ТЕРЕ́Ш-ТЕРЕ́Ш, виг.
Покрик, яким відганяють овець.
Грицько бачить, що за рудою і другі [вівці] повертають з шляху, – пустився підтюпцем, раз по раз вигукуючи “тереш! тереш!” (Панас Мирний).
Словник української мови (СУМ-20)