територіальний
ТЕРИТОРІА́ЛЬНИЙ, а, е.
1. Стос. до території.
Єдність походження, спільна історична доля, територіальне сусідство.. пов’язують російський і український народи (Рильський, III, 1956, 84);
Вона [конкурентна боротьба] набирає тим гострішого характеру, що територіальна сфера панування капіталізму різко звузилась (Програма КПРС, 1961, 24);
Територіальна цілісність;
// Пов’язаний з певною територією; місцевий.
На те засідання, крім членів правління та активу, прийшли секретар територіальної партійної організації, голова виконкому (Вишня, І, 1956, 365);
Територіальні діалекти.
∆ Територіа́льні во́ди — смуга моря чи океану вздовж узбережжя, що перебуває під суверенітетом прибережної держави й входить до складу її національної території.
Півтора року в іспанських територіальних водах Гібралтарської протоки стояло напівзатоплене торговельне італійське судно «Олтерра» (Знання.., 1, 1966, 25).
2. Який комплектується з мешканців даної території (про збройні сили).
Територіальні формування.
Словник української мови (СУМ-11)