територіальний

ТЕРИТОРІА́ЛЬНИЙ, а, е.

1. Стос. до території.

Єдність походження, спільна історична доля, територіальне сусідство .. пов'язують російський і український народи (М. Рильський);

Територіальна цілісність;

// Пов'язаний з певною територією; місцевий.

Територіальні діалекти.

2. Який комплектується з мешканців даної території (про збройні сили).

Територіальні формування.

Значення в інших словниках

1. територіальний — територіа́льний прикметник  Орфографічний словник української мови
2. територіальний — (діялект) місце вий, тереновий; (- води) надбережний, прибережний.  Словник синонімів Караванського
3. територіальний — [теириетор'іал'нией] м. (на) -ному/-н'ім, мн. -н'і  Орфоепічний словник української мови
4. територіальний — територіа́льний пов’язаний з певним простором, територією; т-і води – смуга моря чи океану вздовж узбережжя, що перебуває під суверенітетом прибережної держави і входить у її межі.  Словник іншомовних слів Мельничука
5. територіальний — -а, -е. 1》 Стос. до території. Територіальна цілісність. || Пов'язаний з певною територією; місцевий. Територіальні води — смуга моря чи океану вздовж узбережжя...  Великий тлумачний словник сучасної мови
6. територіальний — ТЕРИТОРІА́ЛЬНИЙ, а, е. 1. Стос. до території. Єдність походження, спільна історична доля, територіальне сусідство.. пов’язують російський і український народи (Рильський, III, 1956, 84); Вона [конкурентна боротьба] набирає тим гострішого характеру...  Словник української мови в 11 томах