теркотання

ТЕРКОТА́ННЯ, я, с. Дія за знач. теркота́ти та звуки, утворювані цією дією.

Знову теркотання, знову забої цвіркунові (Мирний, І, 1954, 270);

Здалека то там, то там доносилося до їх теркотання парубків, котрі розходилися з улиці по домівках (Мирний, І, 1954, 219).

Значення в інших словниках

1. теркотання — теркота́ння іменник середнього роду  Орфографічний словник української мови
2. теркотання — ТЕРКОТА́ННЯ, я, с. Дія за знач. теркота́ти та звуки, утворювані цією дією. Знову теркотання, знову забої цвіркунові (Панас Мирний); Здалека то там, то там доносилося до їх теркотання парубків, котрі розходилися з улиці по домівках (Панас Мирний).  Словник української мови у 20 томах
3. теркотання — -я, с. Дія за знач. теркотати і звуки, утворювані цією дією.  Великий тлумачний словник сучасної мови
4. теркотання — ТОРОХТІ́ННЯ, ТОРО́ХКАННЯ розм., ТОРОХКОТНЯ́ розм., ТОРОХНЕ́ЧА розм., ТОРО́ХНЯВА розм., ТОРОХКОТІ́ННЯ розм., ТАРА́ХКАННЯ розм., ТАРАХКОТНЯ́ розм., ТАРА́ХКІТ розм., ТАРАХКОТА́ННЯ (ТАРАХКОТІ́ННЯ) розм., ТРА́ХКАННЯ розм.  Словник синонімів української мови