теркотання
ТЕРКОТА́ННЯ, я, с.
Дія за знач. теркота́ти та звуки, утворювані цією дією.
Знову теркотання, знову забої цвіркунові (Панас Мирний);
Здалека то там, то там доносилося до їх теркотання парубків, котрі розходилися з улиці по домівках (Панас Мирний).
Словник української мови (СУМ-20)