теркітливий
ТЕРКІТЛИ́ВИЙ і ТЕРКОТЛИ́ВИЙ, а, е.
1. Який багато, безупинно теркоче.
Теркотлива пташка.
2. Який нагадує теркотіння.
Сусідки та своячки частенько навідувалися до Василя,.. непокоячи його своїм теркітливим гамором та часом що-де-що заладжуючи [залагоджуючи] та попрятуючи у хаті (Фр., І, 1955, 141).
Словник української мови (СУМ-11)