терликати

ТЕРЛИ́КАТИ і рідко ТИРЛИ́КАТИ, аю, аєш, недок., неперех. і перех., ірон., зневажл. Невміло, невправно грати на смичковому інструменті, на гармонії тощо.

Тут я задумав зорганізувати квартет; сам я трошки терликав на скрипці (Збірник про Кроп., 1955, 60);

— Коли генерал-губернаторів син женився з дочкою графа Потоцького, то під вечерю терликали їм самі скрипалі з Купецького зібрання (Смолич, Мир.., 1958, 58);

Скрипаль смичком терликає давно набридлу річ… (Шер., Дружбою.., 1954, 90);

Баян зітхнув легко, наче зрадів, що йому більше не доведеться тирликати набридливо-одноманітний ритм фокстроту (Ткач, Арена, 1960, 44);

// розм. Відтворювати мотив, мелодію голосом, допомагаючи собі язиком, губами тощо.

Терликаючи якийсь оперетковий мотив, Оленка пробігла коридором до кімнати (Кучер, Прощай.., 1957, 43);

Ніна.., тирликаючи якусь французьку пісеньку, крутилася по сусіднім покою (Фр., III, 1950, 167).

Значення в інших словниках

1. терликати — терли́кати дієслово недоконаного виду зневажл.  Орфографічний словник української мови
2. терликати — див. ГРАТИ.  Словник синонімів Караванського
3. терликати — ТЕРЛИ́КАТИ і рідко ТИРЛИ́КАТИ, аю, аєш, недок., що, ірон., зневажл. Невміло, невправно грати на смичковому інструменті, на гармонії тощо. Тут я задумав зорганізувати квартет; сам я трошки терликав на скрипці (з мемуарної літ.  Словник української мови у 20 томах
4. терликати — і рідко тирликати, -аю, -аєш, недок., неперех. і перех., ірон., зневажл. Невміло, невправно грати на смичковому інструменті, на гармонії тощо. || розм. Відтворювати мотив, мелодію голосом, допомагаючи собі язиком, губами тощо.  Великий тлумачний словник сучасної мови
5. терликати — ГРА́ТИ (на чому, на що, у що й без додатка — відтворювати що-небудь на музичному інструменті — про людину; що, чого, з кого — відтворювати якийсь музичний твір; володіти музичним інструментом), ВИГРАВА́ТИ на чому й без додатка; МУЗИ́ЧИТИ...  Словник синонімів української мови
6. терликати — Терли́кати, -каю, -каєш  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
7. терликати — Терликати, -каю, -єш гл. Пиликать, плохо играть (на струнахъ).  Словник української мови Грінченка