терміти

ТЕРМІ́ТИ, ів, мн. (одн. терміт, а, чол.). Перетинчастокрилі комахи теплих країн, які живуть сім’ями у великих гніздах і є шкідниками деревини.

Терміти живуть великими сім’ями. Вони будують з глини міцні споруди, які підносяться над травою, наче невеликі замки або фортеці (Фізична географія, 5, 1956, 140);

Тут у яру метушились білясті терміти (Знання та праця, 3, 1966, 29);

В Лаосі йдуть у їжу гусениці, в Австралії — м’ясо кенгуру, ящірок, жаб, черепах і навіть величезні мурашки — терміти (Вечірній Київ, 2.X 1968, 4).

Значення в інших словниках

1. терміти — термі́ти [франц. termites, від лат. termes (termitis) – шашіль] ряд комах з неповним перетворенням. Поширені переважно в тропіках і субтропіках. Основною їжею їх є деревина (дерев’яні частини будівель, залізничні шпали, телеграфні стовпи тощо). Завдають значної шкоди.  Словник іншомовних слів Мельничука
2. терміти — ТЕРМІ́ТИ, ів, мн. (одн. термі́т, а, ч.). Перетинчастокрилі комахи теплих країн, які живуть сім'ями у великих гніздах і є шкідниками деревини. Терміти живуть великими сім'ями.  Словник української мови у 20 томах
3. терміти — -ів, мн. (одн. терміт, -а, ч.). Перетинчастокрилі комахи теплих країн, які живуть сім'ями у великих гніздах і є шкідниками деревини.  Великий тлумачний словник сучасної мови
4. терміти — Тропічні комахи з ряду термітів, що живуть громадами з високим ступенем організації; рослиноїдні, харчуються переважно деревиною; будують складні термітники з наземною частиною у вигляді високого конуса; бл. 2 тис. видів.  Універсальний словник-енциклопедія