термітний
ТЕРМІ́ТНИЙ, а, е, спец. Прикм. до термі́т².
Термітна суміш;
// Який містить терміт.
Шість баштових гармат ударили термітними снарядами, і два наші танки, як підстрелені коні, завмерли на повному ходу (Ю. Бедзик, Полки.., 1959, 231);
Термітна бомба;
// Який здійснюється за допомогою терміту.
Термітне зварювання відбувається за рахунок тепла, яке виділяє терміт при згорянні (Метод. викл. фрез. спр., 1958, 183).
Словник української мови (СУМ-11)