терниння

ТЕРНИ́ННЯ, я, с., збірн. Терни, гілля терну.

Денис, хекаючи, приніс із балки оберемок сухого терниння, виціловував губами подряпані колючками пальці (Тют., Вир, 1964, 288).

Значення в інших словниках

1. терниння — терни́ння іменник середнього роду  Орфографічний словник української мови
2. терниння — ТЕРНИ́ННЯ, я, с., збірн. Терни, гілля терну. Денис, хекаючи, приніс із балки оберемок сухого терниння, виціловував губами подряпані колючками пальці (Григорій Тютюнник).  Словник української мови у 20 томах
3. терниння — -я, с., збірн. Терни, гілля терну.  Великий тлумачний словник сучасної мови
4. терниння — ТЕРНИ́К (зарості терну; місце, поросле терном), ТЕРНИ́ мн., ТЕ́РНЯ, ТЕРНИ́НА, ТЕРНИ́ННЯ, ТЕРНИ́ЩА (ТЕРНИ́ЩЕ), ТЕРНОВИ́ЩЕ. Жінки хрестилися й метали грізні погляди на дітей, які занадто близько підбігали до тернику і наражались на небезпеку (Вас.  Словник синонімів української мови