тернинка
ТЕРНИ́НКА, и, ж. Зменш.-пестл. до терни́на.
Молода задирлива тернинка.. без турбот за власну поведінку, росте щосили й захватно цвіте! (Забіла, Поезії, 1963, 17);
*У порівн. Пішла до дверей, ота хутка Яринка, строга, як ялинка, струнка, як хвоїнка, гостра, як тернинка (Ільч., Козацьк. роду.., 1958, 146);
Очі Данилкові чорніли тернинками, рум’янились щоки (Хижняк, Д. Галицький, 1958, 46).
Словник української мови (СУМ-11)